Орфографічний словник української мови

документик

докуме́нтик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. документик — -а, ч. Зменш. до документ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. документик — ДОКУМЕ́НТИК, а, ч., ірон. Те саме, що докуме́нт 1, 3. Помиляється він, коли думає, що Рінкель лишить ці милі документики у своїй кімнаті (В. Винниченко); – І хто це [розтрату] виявив? .. – .. Прибув ревізор.  Словник української мови у 20 томах