документик

докуме́нтик

-а, ч.

Зменш. до документ.

Значення в інших словниках

1. документик — докуме́нтик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. документик — ДОКУМЕ́НТИК, а, ч., ірон. Те саме, що докуме́нт 1, 3. Помиляється він, коли думає, що Рінкель лишить ці милі документики у своїй кімнаті (В. Винниченко); – І хто це [розтрату] виявив? .. – .. Прибув ревізор.  Словник української мови у 20 томах