документик
докуме́нтик
-а, ч.
Зменш. до документ.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- документик — докуме́нтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- документик — ДОКУМЕ́НТИК, а, ч., ірон. Те саме, що докуме́нт 1, 3. Помиляється він, коли думає, що Рінкель лишить ці милі документики у своїй кімнаті (В. Винниченко); – І хто це [розтрату] виявив? .. – .. Прибув ревізор. Словник української мови у 20 томах