Орфографічний словник української мови

докурений

доку́рений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. докурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. докурений — Доку́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. докурений — ДОКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до докури́ти. — Отак і я, як оця цигарка докурена: тлію з одбитими печінками! (Головко, II, 1957, 119).  Словник української мови в 11 томах