доложити — Орфографічний словник української мови

доложити — -ложу, -ложиш, док., перех. і без додатка, розм., рідко. Те саме, що докласти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
доложити — ДОЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., перех. і без додатка. розм., рідко. Те саме, що докла́сти 1. Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє?... Словник української мови в 11 томах
доложити — Доложити, -жу, -жиш гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68. Словник української мови Грінченка