долічувати —
-ую, -уєш, недок., долічити, -лічу, -лічиш, док., перех. і неперех. Закінчувати лічити що-небудь; лічити до якогось числа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
долічувати —
ДОЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех. і неперех. Закінчувати лічити що-небудь; лічити до якогось числа. — Лягай, чоловіче, спати, коли тебе сон зміг: лягай, серце, а я ось швидко долічу (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
долічувати —
Долічувати, -чую, -єш сов. в. долічити, -чу, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Словник української мови Грінченка