Значення в інших словниках
-
домен —
Доме́на, доме́н: — особисте земельне володіння [25] — певна ділянка, царина, галузь [33] — тут: особисте земельне володіння [51]
Словник з творів Івана Франка
-
домен —
-у, ч. 1》 Спадкове земельне володіння короля в країнах Європи за середньовіччя. 2》 Особисте земельне володіння середньовічного феодала. 3》 Ділянка намагнічення феромагнетику.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
домен —
доме́н (франц. domaine, від лат. dominium – володіння) 1. Спадкове земельне володіння короля в країнах Європи за середньовіччя.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
домен —
У європ. середньовіччі частина помістя феодала, в якій він провадив власне господарство, використовуючи працю залежних селян.
Універсальний словник-енциклопедія
-
домен —
ДОМЕ́Н, у, ч. Особисте земельне володіння середньовічного феодала. В його [київського великого князя] безпосередньому володінні зосереджувалася значна частина древньоруської території, якою він управляв з допомогою посадників як своїм доменом (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 566).
Словник української мови в 11 томах
-
домен —
рос. домен (фр. domaine, від латин. dominium — володіння) — 1. Нерухоме май-но, земля, яка перебувала у власності феодала (короля, князя, герцога); джерело доходів держави в епоху феодалізму.
Eкономічна енциклопедія