домовити

домо́вити

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. домовити — див. домовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. домовити — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
3. домовити — ДОМО́ВИТИ див. домовля́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. домовити — Домовити, -ся см. домовляти, -ся.  Словник української мови Грінченка