домовити —
домо́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
домовити —
див. домовляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
домовити —
ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
домовити —
Домовити, -ся см. домовляти, -ся.
Словник української мови Грінченка