домовинний
ДОМОВИ́ННИЙ, а, е. Такий, як у домовині.
Дома застає Дарка вже сутінки і цей немилий, домовинний запах, яким хворіють усі житлові кімнати, коли позачиняти вікна і вигнати з кімнати людей (Вільде, Повнол. діти, 1960, 56);
Нагадування знов про Васю Молокана в такій, ще новій для Преображенського, редакції знов посіяло в душі домовинний холод (Ле, Міжгір’я, 1953, 526).
Словник української мови (СУМ-11)