домовити
ДОМО́ВИТИ див. домовля́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домовити — домо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- домовити — див. домовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домовити — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- домовити — Домовити, -ся см. домовляти, -ся. Словник української мови Грінченка