дообідувати —
ДООБІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ДООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док. Закінчувати обідати. — Іще набалакаєтесь. Іди, йди, Павлушо, дообідуй. Мама нікуди не втече (Головко, II, 1957, 374); І не дообідала — пішла [Пріська] (Мирний, III, 1954, 61).
Словник української мови в 11 томах
дообідувати —
Дообідувати, -дую, -єш сов. в. дообідати, -даю, -єш, гл. Дообѣдывать, дообѣдать. Дообідуйте бо швидче! Богодух. у.
Словник української мови Грінченка