дообідувати

ДООБІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ДООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док. Закінчувати обідати.

— Іще набалакаєтесь. Іди, йди, Павлушо, дообідуй. Мама нікуди не втече (Головко, II, 1957, 374);

І не дообідала — пішла [Пріська] (Мирний, III, 1954, 61).

Значення в інших словниках

1. дообідувати — дообі́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дообідувати — -ую, -уєш, недок., дообідати, -аю, -аєш, док. Закінчувати обідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дообідувати — Дообі́дувати, -дую, -дуєш; дообі́дати, -даю, -даєш, -дає  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дообідувати — Дообідувати, -дую, -єш сов. в. дообідати, -даю, -єш, гл. Дообѣдывать, дообѣдать. Дообідуйте бо швидче! Богодух. у.  Словник української мови Грінченка