Значення в інших словниках
-
допитливий —
(який прагне багато дізнатися) цікавий, доскіпливий.
Словник синонімів Полюги
-
допитливий —
Цікавий, доскіпливий, спраглий <�жадущий> знань, жадібний знати; (погляд) пильний, запитливий.
Словник синонімів Караванського
-
допитливий —
[допитлиевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
допитливий —
-а, -е. Який хоче, намагається про все дізнатися, все зрозуміти. || Який виражає бажання, прагнення про все дізнатися (про очі, погляд і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
допитливий —
ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А.
Словник синонімів української мови
-
допитливий —
Допи́тливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
допитливий —
ДОПИ́ТЛИВИЙ, а, е. Який хоче, намагається про все дізнатися, все зрозуміти. Допитливий Данилко про все хотів знати і не давав спочинку Мирославові (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах
-
допитливий —
Допитливий, -а, -е Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.
Словник української мови Грінченка