допитливо —
Присл. до допитливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
допитливо —
ДОПИ́ТЛИВО. Присл. до допи́тливий. Він стояв на греблі й допитливо оглядав ставок (Панч, Гомон. Україна, 1954, 128).
Словник української мови в 11 томах
допитливо —
Допитливо нар. Пытливо.
Словник української мови Грінченка