Великий тлумачний словник сучасної мови

допитливо

допи́тливо

Присл. до допитливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. допитливо — допи́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. допитливо — ДОПИ́ТЛИВО. Присл. до допи́тливий. Він стояв на греблі й допитливо оглядав ставок (Панч, Гомон. Україна, 1954, 128).  Словник української мови в 11 томах
  3. допитливо — Допитливо нар. Пытливо.  Словник української мови Грінченка