дополювати —
-юю, -юєш, недок., дополоти, -полю, -полеш, док., перех. і без додатка. Закінчувати полоти; полоти до певної межі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дополювати —
ДОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. і без додатка. Закінчувати полоти; полоти до певної межі. Потім по баштану очима пробігла, — Багацько ще дополювати (Головко, І, 1957, 215); Шефи зранку, у неділю, Вже дополюють гектар (С. Ол., Вибр., 1959, 277).
Словник української мови в 11 томах