Великий тлумачний словник сучасної мови

дополювати

допо́лювати

-юю, -юєш, недок., дополоти, -полю, -полеш, док., перех. і без додатка.

Закінчувати полоти; полоти до певної межі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дополювати — допо́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дополювати — ДОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. і без додатка. Закінчувати полоти; полоти до певної межі. Потім по баштану очима пробігла, — Багацько ще дополювати (Головко, І, 1957, 215); Шефи зранку, у неділю, Вже дополюють гектар (С. Ол., Вибр., 1959, 277).  Словник української мови в 11 томах