доразу —
Зразу, цілком, повністю [II,IV]
Словник з творів Івана Франка
доразу —
див. дораз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доразу —
ДОРА́ЗУ, присл., діал. Зразу, — Се він, — впізнала доразу Натря (Вовчок, І, 1955, 203); Доразу не міг [Семен] вирозуміти, про що бесідник говорить (Март., Тв., 1954, 114).
Словник української мови в 11 томах
доразу —
Дораз, доразу нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
Словник української мови Грінченка