дорожити —
<�високо> цінувати, дорожитися, не могти скласти ціни чому, трястися над чим; П. надавати значення; (честю) оберігати <�берегти, боятися згубити> що.
Словник синонімів Караванського
дорожити —
-жу, -жиш, недок., ким, чим. 1》 Високо цінити кого-, що-небудь, надавати йому великого значення. 2》 Оберігати, боятися втратити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дорожити —
ДОРОЖИ́ТИ ким, чим (надавати великого значення, боятися втратити), ЦІНУВА́ТИ кого, що, ЦІНИ́ТИ кого, що, ДОРОЖИ́ТИСЯ розм. Поки була в нього Єля, діти, було родинне вогнище — він дорожив своїм майном і домом (З.
Словник синонімів української мови
дорожити —
ДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок., ким, чим. 1. Високо цінити кого-, що-небудь, надавати йому великого значення. Брянський дорожив своїм старшиною і пишався ним перед іншими командирами рот (Гончар, І, 1954, 171); Кооперація — величезна культурна спадщина...
Словник української мови в 11 томах
дорожити —
Дорожити, -жу, -жиш гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани. Харьк.
Словник української мови Грінченка