доручати —
-аю, -аєш, недок., доручити, -ручу, -ручиш, док., перех., також з інфін., кому, чому. Покладати на когось виконання чого-небудь. || Віддавати кого-, що-небудь у повне розпорядження когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доручати —
ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм.
Словник синонімів української мови