Значення в інших словниках
-
досадливий —
Виразний, докладний, чіткий, ясний [V]
Словник з творів Івана Франка
-
досадливий —
досадливий – досадний Розрізняються значенням. Досадливий – який виражає досаду. “Композитор диригував, але нервувався. Виривалися нетерплячі, досадливі рухи” (зі спогадів). Досадливий погляд, досадлива усмішка. Похідне – досадливо.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
досадливий —
ДОСАДЛИВИЙ – ДОСАДНИЙ Досадливий. Який виражає досаду: досадливий погляд, досадлива усмішка. Пох. досадливо: досадливо знизавши плечима, досадливо покушуючи губу, досадливо поморщився, досадливо хмуритися. Таня досадливо обернулася на стукіт клямки (А.
Літературне слововживання
-
досадливий —
-а, -е. Який виражає досаду. || Який викликає досаду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
досадливий —
Прикрий, докучний, докучливий, набридливий, назолистий, настирний, настирливий, осоружний, унадливий, влазливий, улізливий
Словник чужослів Павло Штепа
-
досадливий —
НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
досадливий —
ДОСА́ДЛИВИЙ, а, е. Який виражав досаду; // Який викликає досаду. Композитор диригував, але нервувався.. Виривались нетерплячі, досадливі рухи (Моє життя в мист., 1955, 60).
Словник української мови в 11 томах