досадливий
ДОСА́ДЛИВИЙ, а, е. Який виражав досаду;
// Який викликає досаду.
Композитор диригував, але нервувався.. Виривались нетерплячі, досадливі рухи (Моє життя в мист., 1955, 60).
Словник української мови (СУМ-11)ДОСА́ДЛИВИЙ, а, е. Який виражав досаду;
// Який викликає досаду.
Композитор диригував, але нервувався.. Виривались нетерплячі, досадливі рухи (Моє життя в мист., 1955, 60).
Словник української мови (СУМ-11)