достоїнство

досто́їнство

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. достоїнство — -а, с. 1》 Позитивна якість. 2》 тільки одн. Повага до себе, усвідомлення своїх прав, своєї ваги, свого значення; гідність. || Зовнішній вияв усвідомлення своїх прав, свого значення, поваги до себе. 3》 заст. Титул, чин, звання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. достоїнство — ГІ́ДНІСТЬ (усвідомлення свого значення, перев. громадського), ДОСТО́ЇНСТВО, ДОСТО́ЙНІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, САМОПОВА́ГА, ГО́НОР розм. (перев. перебільшена). Ходив Антон за плугом з почуттям високої гідності хлібороба (С.  Словник синонімів української мови
3. достоїнство — ДОСТО́ЇНСТВО, а, с. 1. Позитивна якість. Тільки той народ має право називатися безсмертним, який при всіх інших достоїнствах його умів шанувати славних своїх попередників (Тич., III, 1957, 306). 2. тільки одн.  Словник української мови в 11 томах