Значення в інших словниках
-
достоєвський —
Ого, ч. і ж. Нудна, надокучлива людина (той, що дістає). Ну, ти і достоєвський — вимучиш будь-кого.
Словник сучасного українського сленгу
-
достоєвський —
(-ого) ч. 1. мол.; ірон., несхвальн. Людина, яка набридає комусь. БСРЖ, 165. // муз. Людина, яка набридає музикантам похвалами або доганами. ПСУМС, 23.
Словник жарґонної лексики української мови
-
Достоєвський —
див. Достоєвський, Федір Михайлович
Філософський енциклопедичний словник
-
Достоєвський —
Достоє́вський, -кого (рос. письм.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)