Достоєвський —
Достоє́вський прізвище
Орфографічний словник української мови
достоєвський —
Ого, ч. і ж. Нудна, надокучлива людина (той, що дістає). Ну, ти і достоєвський — вимучиш будь-кого.
Словник сучасного українського сленгу
достоєвський —
(-ого) ч. 1. мол.; ірон., несхвальн. Людина, яка набридає комусь. БСРЖ, 165. // муз. Людина, яка набридає музикантам похвалами або доганами. ПСУМС, 23.
Словник жарґонної лексики української мови
Достоєвський —
див. Достоєвський, Федір Михайлович
Філософський енциклопедичний словник