Значення в інших словниках
-
достоту —
досто́ту прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
достоту —
пр.н. істинно.
Словник синонімів Караванського
-
достоту —
присл. 1》 Точно. 2》 Справді, дійсно, істинно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
достоту —
див. багато; мабуть; схожий
Словник синонімів Вусика
-
достоту —
НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А.
Словник синонімів української мови
-
достоту —
ДОСТО́ТУ, присл. 1. Точно. — Ох, ох, ох! — застогнала Мотря достоту таким жалібним голосом, як стогнала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 289); Ця борода робила його.. поруч з маленькою Галею достоту схожим на билинного богатиря (Смолич, V, 1959, 390).
Словник української мови в 11 томах
-
достоту —
Достоту нар. Точь въ точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице.... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. Левиц. Пов. 279.
Словник української мови Грінченка