достоту

Значення в інших словниках

1. достоту — досто́ту прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. достоту — пр.н. істинно. Словник синонімів Караванського
3. достоту — присл. 1》 Точно. 2》 Справді, дійсно, істинно. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. достоту — див. багато; мабуть; схожий Словник синонімів Вусика
5. достоту — НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А. Словник синонімів української мови
6. достоту — ДОСТО́ТУ, присл. 1. Точно. — Ох, ох, ох! — застогнала Мотря достоту таким жалібним голосом, як стогнала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 289); Ця борода робила його.. поруч з маленькою Галею достоту схожим на билинного богатиря (Смолич, V, 1959, 390). Словник української мови в 11 томах
7. достоту — Достоту нар. Точь въ точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице.... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. Левиц. Пов. 279. Словник української мови Грінченка