дочитувати —
-ую, -уєш, недок., дочитати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Закінчувати читати що-небудь: читати до якоїсь межі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дочитувати —
ДОЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. Закінчувати читати що-небудь; читати до якоїсь межі. Затуливши долонями вуха, вона гарячково дочитувала книжку (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
дочитувати —
Дочитувати, -тую, -єш сов. в. дочитати, -таю, -єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. К. ЧР. 53. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88.
Словник української мови Грінченка