дражливо —
Присл. до дражливий 2), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
дражливо —
ДРАЖЛИ́ВО. Присл. до дражли́вий 2, 3. Замість води лише привид її — чисте прозоре марево день у день дражливо текло над степом (Гончар, Таврія, 1952, 29); Котились трамваї — вагон за вагоном, подзвонюючи самовпевнено, дражливо (Мик.
Словник української мови в 11 томах