Орфографічний словник української мови

драпонути

драпону́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. драпонути — і дряпонути, -ну, -неш, док., розм. Підсил. до драпнути, дряпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. драпонути — див. тікати  Словник синонімів Вусика
  3. драпонути — ВІДСТУПА́ТИ (під час воєнних дій рухатися назад чи вбік з певного місця, позицій під натиском супротивника, ворога), ВІДХО́ДИТИ, РЕТИРУВА́ТИСЯ заст.; ВІДКО́ЧУВАТИСЯ (швидко); ТІКА́ТИ, УТІКА́ТИ (ВТІКА́ТИ) (дуже швидко, поспішно), ДРА́ПАТИ зневажл. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. драпонути — ДРАПОНУ́ТИ і ДРЯПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до драпну́ти, дряпну́ти. — Дя-дя! — закричав хлопчик і драпонув поза хату (Свидн.  Словник української мови в 11 томах
  5. драпонути — Драпати, драпнути, драпонути гл. см. дряпати и пр.  Словник української мови Грінченка