драпонути —
ВІДСТУПА́ТИ (під час воєнних дій рухатися назад чи вбік з певного місця, позицій під натиском супротивника, ворога), ВІДХО́ДИТИ, РЕТИРУВА́ТИСЯ заст.; ВІДКО́ЧУВАТИСЯ (швидко); ТІКА́ТИ, УТІКА́ТИ (ВТІКА́ТИ) (дуже швидко, поспішно), ДРА́ПАТИ зневажл. — Док.
Словник синонімів української мови
драпонути —
ДРАПОНУ́ТИ і ДРЯПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до драпну́ти, дряпну́ти. — Дя-дя! — закричав хлопчик і драпонув поза хату (Свидн.
Словник української мови в 11 томах
драпонути —
Драпати, драпнути, драпонути гл. см. дряпати и пр.
Словник української мови Грінченка