дрейфуючий — Орфографічний словник української мови

дрейфуючий — -а, -е, мор. Дієприкм. акт. теп. ч. до дрейфувати. Дрейфуюча крига. Великий тлумачний словник сучасної мови
дрейфуючий — ДРЕЙФУ́ЮЧИЙ, а, е, мор. Дієпр. акт. теп. ч. до дрейфува́ти. На дрейфуючій станції «Північний полюс» було зроблено багато важливих наукових спостережень (Видатні геогр. відкр.., 1955, 11); Моряки помітили невеликий дрейфуючий парусник (Веч. Київ, 21. XI 1957,1). Словник української мови в 11 томах