дрейфуючий

ДРЕЙФУ́ЮЧИЙ, а, е, мор. Дієпр. акт. теп. ч. до дрейфува́ти.

На дрейфуючій станції «Північний полюс» було зроблено багато важливих наукових спостережень (Видатні геогр. відкр.., 1955, 11);

Моряки помітили невеликий дрейфуючий парусник (Веч. Київ, 21. XI 1957,1).

Значення в інших словниках

1. дрейфуючий — дрейфу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дрейфуючий — -а, -е, мор. Дієприкм. акт. теп. ч. до дрейфувати. Дрейфуюча крига.  Великий тлумачний словник сучасної мови