дрейфувати
ДРЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., мор,
1. Пасивно рухатися під діянням течії, вітру, хвиль (про лід, судно і т. ін.).
Криголами були затерті кригою і разом з нею почали дрейфувати (Видатні вітч. географи.., 1954, 115).
2. Відхилятися від узятого курсу під дією чого-небудь (про судно або літак).
3. Маневруючи вітрилами, утримуватися приблизно на одному місці.
Ранком на шостий день плавання парусник дрейфував в неапольській пристані (Рибак, Що сталося.., 1947, 141).
Словник української мови (СУМ-11)