1. Словник української мови в 11 томах

дрейфувати

ДРЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., мор,

1. Пасивно рухатися під діянням течії, вітру, хвиль (про лід, судно і т. ін.).

Криголами були затерті кригою і разом з нею почали дрейфувати (Видатні вітч. географи.., 1954, 115).

2. Відхилятися від узятого курсу під дією чого-небудь (про судно або літак).

3. Маневруючи вітрилами, утримуватися приблизно на одному місці.

Ранком на шостий день плавання парусник дрейфував в неапольській пристані (Рибак, Що сталося.., 1947, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрейфувати — дрейфува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дрейфувати — -ую, -уєш, недок., мор. 1》 Пасивно рухатися під діянням течії, вітру, хвиль (про лід, судно і т. ін.). 2》 Відхилятися від узятого курсу під дією чого-небудь (про судно або літак). 3》 Маневруючи вітрилами, утримуватися приблизно на одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрейфувати — дрейфува́ти (від дрейф) переміщуватися за вітром або течією без допомоги двигуна. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дрейфувати — Дрейфува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)