Орфографічний словник української мови

дрен

дрен

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дрен — -а, ч. Підземний штучний водотік (труба) для відведення зайвої води з ґрунту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дрен — дрен, дре́на (від англ. drain – осушувати) підземний штучний водотік (труба) для відведення зайвої води з грунту.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дрен — (дрена) дренажна трубка.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. дрен — (англ.) Підземний канал або труба, що призначаються для виведення з ґрунту надмірної вологи.  Архітектура і монументальне мистецтво