дрен

-а, ч.

Підземний штучний водотік (труба) для відведення зайвої води з ґрунту.

Значення в інших словниках

1. дрен — дрен іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дрен — дрен, дре́на (від англ. drain – осушувати) підземний штучний водотік (труба) для відведення зайвої води з грунту.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. дрен — (дрена) дренажна трубка.  Універсальний словник-енциклопедія
4. дрен — (англ.) Підземний канал або труба, що призначаються для виведення з ґрунту надмірної вологи.  Архітектура і монументальне мистецтво