Орфографічний словник української мови

дротянка

дротя́нка 1

іменник жіночого роду, істота

личинка жука

дротя́нка 2

іменник жіночого роду

нагайка; ліхтар

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дротянка — -и, ж. 1》 Нагайка, зробл. з дроту. 2》 ент., розм. Те саме, що дротяник. 3》 діал. Ліхтар, обплетений дротом. 4》 бот., діал. Ситник тридільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дротянка — див. батіг  Словник синонімів Вусика
  3. дротянка — КАНЧУ́К (батіг із сплетених ременів з коротким пужалном), НАГА́Й, НАГА́ЙКА, ТРІПА́ЧКА розм.; ТРІЙЧА́ТКА розм. (з трьома хвостами); ДРОТЯ́НКА (з дроту). Він оперезав коня канчуком, і кінь враз вихопився вчвал (Л.  Словник синонімів української мови
  4. дротянка — ДРОТЯ́НКА, и, ж. 1. Нагайка, зробл. з дроту. Він як ударив дротянкою, так надвоє й розколов [дочку Савура] (Барв., Опов.., 1902, 326); — Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана Максима Гримача (Вовчок, І, 1955, 90).  Словник української мови в 11 томах