Орфографічний словник української мови

дрючечок

дрюче́чок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дрючечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до дрючок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дрючечок — див. палиця  Словник синонімів Вусика
  3. дрючечок — Дрю[у]че́чок, -че́чка; -че́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дрючечок — ДРЮЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дрючо́к. Ви пам’ятаєте в «Тадеуші» старім Старого Янкеля з цимбалами старими, Як він видобував і тихий плач, і грім, Обіруч вдаривши дрючечками легкими (Рильський, Поеми, 1957, 243).  Словник української мови в 11 томах
  5. дрючечок — Дрючечок, -чка м. ум. отъ дрюк.  Словник української мови Грінченка