дрючечок

ДРЮЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дрючо́к.

Ви пам’ятаєте в «Тадеуші» старім Старого Янкеля з цимбалами старими, Як він видобував і тихий плач, і грім, Обіруч вдаривши дрючечками легкими (Рильський, Поеми, 1957, 243).

Значення в інших словниках

1. дрючечок — дрюче́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дрючечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до дрючок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрючечок — див. палиця  Словник синонімів Вусика
4. дрючечок — Дрю[у]че́чок, -че́чка; -че́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дрючечок — Дрючечок, -чка м. ум. отъ дрюк.  Словник української мови Грінченка