дріматися —
ДРІМА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос. Хотітися спати, тягнути до сну. А почне мені дріматись, Я під голови м’якеньку, Щоб було спокійно спати, Підгорну мою рученьку (Щог., Поезії, 1958, 254); Йде [хлопець] вночі, й дуже йому почало дріматися по дорозі (Калин, Закарп. казки, 1955, 87).
Словник української мови в 11 томах
дріматися —
Дріматися, -мається гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Словник української мови Грінченка