дріматися
ДРІМА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос. Хотітися спати, тягнути до сну.
А почне мені дріматись, Я під голови м’якеньку, Щоб було спокійно спати, Підгорну мою рученьку (Щог., Поезії, 1958, 254);
Йде [хлопець] вночі, й дуже йому почало дріматися по дорозі (Калин, Закарп. казки, 1955, 87).
Словник української мови (СУМ-11)