Орфографічний словник української мови

дубище

дуби́ще

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дубище — -а, с. Збільш. до дуб 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дубище — ДУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до дуб 1. *У порівн. Дідуган став тут, мов дубище над кручею (Козл., Ю. Крук, 1957, 382).  Словник української мови в 11 томах
  3. дубище — Дубище, -ща м. ув. отъ дуб.  Словник української мови Грінченка