дубище

ДУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до дуб 1.

*У порівн. Дідуган став тут, мов дубище над кручею (Козл., Ю. Крук, 1957, 382).

Значення в інших словниках

1. дубище — дуби́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дубище — -а, с. Збільш. до дуб 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дубище — Дубище, -ща м. ув. отъ дуб.  Словник української мови Грінченка