дубитися

ДУБИ́ТИСЯ, ду́биться; мн. ду́бляться; недок. Пас. до дуби́ти.

Значення в інших словниках

1. дубитися — дуби́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дубитися — дубиться; мн. дубляться; недок. Пас. до дубити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дубитися — Дубитися, -блюся, -бишся гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться.  Словник української мови Грінченка