1. Словник української мови в 11 томах

дубитися

ДУБИ́ТИСЯ, ду́биться; мн. ду́бляться; недок. Пас. до дуби́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубитися — дуби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дубитися — дубиться; мн. дубляться; недок. Пас. до дубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дубитися — Дубитися, -блюся, -бишся гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться. Словник української мови Грінченка