дубитися

дуби́тися

дубиться; мн. дубляться; недок.

Пас. до дубити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубитися — дуби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дубитися — ДУБИ́ТИСЯ, ду́биться; мн. ду́бляться; недок. Пас. до дуби́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. дубитися — Дубитися, -блюся, -бишся гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться. Словник української мови Грінченка