1. Словник української мови в 11 томах

дубище

ДУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до дуб 1.

*У порівн. Дідуган став тут, мов дубище над кручею (Козл., Ю. Крук, 1957, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубище — дуби́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дубище — -а, с. Збільш. до дуб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дубище — Дубище, -ща м. ув. отъ дуб. Словник української мови Грінченка