дубище

Дубище, -ща

м. ув. отъ дуб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубище — дуби́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дубище — -а, с. Збільш. до дуб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дубище — ДУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до дуб 1. *У порівн. Дідуган став тут, мов дубище над кручею (Козл., Ю. Крук, 1957, 382). Словник української мови в 11 томах