дубище
Дубище, -ща
м. ув. отъ дуб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубище — дуби́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дубище — -а, с. Збільш. до дуб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дубище — ДУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до дуб 1. *У порівн. Дідуган став тут, мов дубище над кручею (Козл., Ю. Крук, 1957, 382). Словник української мови в 11 томах